|
30.09.2016
Подаруй своє серце дитині, і отримаєш віру, надію, та любов на майбутнє життя
30 вересня, в День святих Віри, Надії та Любові, а також їхньої матері Софії, відзначається День усиновлення. Це порівняно молоде свято, в Україні воно святкується з 2009-го року. Цей день є символом милосердя і добра по відношенню до дітей. Мета цього свята полягає в підтримці та розвитку національного усиновлення. Це свято батьків і дітей, соціальних працівників та усіх причетних до цієї благородної справи, нашої держави в цілому, яка поступово втілює на практиці гасло «Чужих дітей не буває». Тим, у кого тільки-но народжується бажання допомогти знедоленій дитині, хочеться побажати, щоб при зустрічі з нею, ви не зупиняли себе, не стримували поштовх притулити її до себе, погладити по голівці, взяти за руку, відчути теплоту в грудях. Загляньте у її сумні очі. Зрозумійте, це ваша дитина? Вона чекала на вас від самого народження. Вона буде поруч, коли ви будете робити свої перші кроки як тато і мама. Вона буде любити вас. Вона буде пробачати вам помилки, так, як ви будете пробачати їй дитячу неслухняність. І ви будете справжньою дружною родиною, тому що в основі ваших відносин лежатиме тільки любов. Нехай прийняте Вами рішення про усиновлення дитини стане одним із найкращих рішень у Вашому житті. Хай любов, ласка, доброта, взаєморозуміння та відвертість допоможуть вам у будівництві міцного, довголіття власної родини. Дитина чекає на Вас! Врятуйте її від сирітської долі, подаруйте щасливе майбутнє, люблячу родину. Усиновлення є пріоритетною формою влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Усиновити можна дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування. Відповідно до вимог чинного законодавства обмежень щодо кількості усиновлених дітей немає. Усиновлення - це юридичний організаційно-правовий процес, під час якого рішенням суду створюються нові, постійні відносини між батьками та дитиною, і який полягає у передачі батьківських прав та обов’язків усиновлювачам. Це прийняття усиновлювачами у свою сім’ю дитини на правах дочки чи сина, зі всіма правами та обов’язками, як з боку дорослих, так і з боку дитини. має. Надзвичайно важливо, щоб громадяни, які виявили бажання усиновити дитину-сироту чи дитину, позбавлену батьківського піклування, були обізнані з правовими та процедурними особливостями усиновлення. Питання усиновлення регламентуються нормами сімейного законодавства. Одним з перших кроків куди слід звернутися громадянам, які виявили бажання усиновити дитину для одержання вичерпної консультації це СЛУЖБА У СПРАВАХ ДІТЕЙ, за місцем їх проживання. Відповідно до вимог Сімейного кодексу України усиновлення проводиться за місцем проживання (перебування) дитини. З 12.09.2016 по 14.09.2016 працівник з усиновлення управління-служби у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у місті ради пройшов курс підвищення кваліфікації, який проводився Міністерством соціальної політики України для працівників служб у справах дітей обласних, Київської міської, районних, районних у м. Києві державних адміністрації, виконавчих органів міських, районних у містах рад за темою: «Забезпечення прав та найкращих інтересів дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, при влаштуванні їх на виховання у сім’ю (усиновлення, опіка, ПС, ДБСТ)». ![]()
В Амур-Нижньодніпровському районі, управління-служба у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпро ради розташована за адресою: 49000, м. Дніпро, пр. Мануйлівський, 31, тел. 23-05-14, 23-05-13, 23-04-43.
Обізнаність громадян які виявили бажання влаштувати дитину до сімейних форм, а саме усиновлення, не завжди є належною. У зв’язку з чим, при особистому прийомі громадянам роз’яснюються їх права та обов’язки, надаються рекомендації та інформація щодо дітей, які можуть бути усиновлені. Також надаються консультації щодо інших питань, які їх цікавлять. ![]()
Сповідь батьків про щасливе батьківство:
«Наш любимый сынок!
Целью моей жизни было родить ребёнка. И мы с мужем сразу же после свадьбы начали заниматься этим вопросом. Но не все так гладко сложилось у нас в жизни, и мы начали оббивать пороги больниц. Бесконечные анализы, лечение, надежда, а потом разочарования и так длилось девять лет. Я никогда не была против усыновления ребенка, но почему-то я боялась, что люди начнут совать нос не в свое дело и как-то навредят ребенку. Мы с мужем на эту тему не говорили. И вот после очередных больничных передряг и операций я предложила мужу усыновить ребенка. Я до сих пор помню глаза своего мужа, наполненные надеждой, радостью и оптимизмом. Период оформления документов не интересный, поэтому я его упускаю. Мы очень хотели маленького ребёнка, не важно, какого пола. И вот нам сказали в службе по делам детей, что есть мальчик два месяца и можно ехать на знакомство. Как мы переживали перед этой встречей, а вдруг это не наш мальчик. Все равно человек у себя в голове рисует подсознательно какой-то образ своего ребенка. Настал этот желанный день, нам принесли такого малюсенького, пузатенького хомячка. Хомячок потому, что щечки его были такие пухленькие, такие красивые, что глаз не отвести. Мы поиграли с нашим хомячком некоторое время, пришла пора уходить нам домой и когда мы с ним прощались он начал рычать на нас как маленький медвежонок который очень не хотел нас отпускать. В тот момент я поняла, это не мы его выбираем, это он нас выбрал. К нашему Хомячку мы ходили каждый день, пока ждали суда, в два месяца вел он себя как профессиональный психолог, постоянно улыбался и не капризничал. И вот мы дождались решения суда, пришло время, ехать нам всем вместе домой. Мы дома и счастью нет границ, и страх тоже был. Как себя вести с маленьким ребёнком у меня опыта не было, но все-таки мы дома. И у меня как у всех мам в декрете начался отдых. Огромное спасибо моему Любимому Мужу, он мне очень сильно помогал, брал на себя ночные дежурства. Сейчас нам уже два с половиной года, всякое у нас было и болезни и хроническая усталость, но когда моё Маленькое чудо обнимает и целует меня, это наивысшая награда в жизни. Наш сын самый красивый, самый умный и самый любимый сын на свете. И мы благодарны Богу и всем тем людям, которые помогли отыскать нам нашего Андрюшу, без которого мы просто не представляем свою дальнейшую жизнь. Громадяни, які усиновили дитину-сироту, чи дитину позбавлену батьківського піклування, мають право:
Слід зазначити, що нагляд за умовами проживання і виховання усиновлених дітей, як проживають на території України, здійснюється службами у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів до досягнення дітьми вісімнадцяти років.
Дитина, яка залишилася без батьківського піклування, чекає участі дорослих у її житті і бажає мати справжніх батьків. Усиновлення - це важкий шлях, але теплі долоні дитини і усміхнене обличчя, сяючі очі, зацікавлений хитренький погляд, може надати не одне щасливе відчуття батьківства. Усиновлювачам, опікунам, піклувальникам, прийомним батькам і батькам- вихователям низький уклін за Вашу душевну щедрість, батьківську турботу, родинне тепло, яке Ви даруєте щодня дітям! ![]() |
|
Copyright © 2022 andrada.com.ua
разработка сайта: 152.su