|
30.09.2016
Подаруй своє серце дитині, і отримаєш віру, надію, та любов на майбутнє життя
30 вересня, в День святих Віри, Надії та Любові, а також їхньої матері Софії, відзначається День усиновлення. Це порівняно молоде свято, в Україні воно святкується з 2009-го року. Цей день є символом милосердя і добра по відношенню до дітей. Мета цього свята полягає в підтримці та розвитку національного усиновлення. Це свято батьків і дітей, соціальних працівників та усіх причетних до цієї благородної справи, нашої держави в цілому, яка поступово втілює на практиці гасло «Чужих дітей не буває». Тим, у кого тільки-но народжується бажання допомогти знедоленій дитині, хочеться побажати, щоб при зустрічі з нею, ви не зупиняли себе, не стримували поштовх притулити її до себе, погладити по голівці, взяти за руку, відчути теплоту в грудях. Загляньте у її сумні очі. Зрозумійте, це ваша дитина? Вона чекала на вас від самого народження. Вона буде поруч, коли ви будете робити свої перші кроки як тато і мама. Вона буде любити вас. Вона буде пробачати вам помилки, так, як ви будете пробачати їй дитячу неслухняність. І ви будете справжньою дружною родиною, тому що в основі ваших відносин лежатиме тільки любов. Нехай прийняте Вами рішення про усиновлення дитини стане одним із найкращих рішень у Вашому житті. Хай любов, ласка, доброта, взаєморозуміння та відвертість допоможуть вам у будівництві міцного, довголіття власної родини. Дитина чекає на Вас! Врятуйте її від сирітської долі, подаруйте щасливе майбутнє, люблячу родину. Усиновлення є пріоритетною формою влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Усиновити можна дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування. Відповідно до вимог чинного законодавства обмежень щодо кількості усиновлених дітей немає. Усиновлення - це юридичний організаційно-правовий процес, під час якого рішенням суду створюються нові, постійні відносини між батьками та дитиною, і який полягає у передачі батьківських прав та обов’язків усиновлювачам. Це прийняття усиновлювачами у свою сім’ю дитини на правах дочки чи сина, зі всіма правами та обов’язками, як з боку дорослих, так і з боку дитини. має. Надзвичайно важливо, щоб громадяни, які виявили бажання усиновити дитину-сироту чи дитину, позбавлену батьківського піклування, були обізнані з правовими та процедурними особливостями усиновлення. Питання усиновлення регламентуються нормами сімейного законодавства. Одним з перших кроків куди слід звернутися громадянам, які виявили бажання усиновити дитину для одержання вичерпної консультації це СЛУЖБА У СПРАВАХ ДІТЕЙ, за місцем їх проживання. Відповідно до вимог Сімейного кодексу України усиновлення проводиться за місцем проживання (перебування) дитини. З 12.09.2016 по 14.09.2016 працівник з усиновлення управління-служби у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у місті ради пройшов курс підвищення кваліфікації, який проводився Міністерством соціальної політики України для працівників служб у справах дітей обласних, Київської міської, районних, районних у м. Києві державних адміністрації, виконавчих органів міських, районних у містах рад за темою: «Забезпечення прав та найкращих інтересів дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, при влаштуванні їх на виховання у сім’ю (усиновлення, опіка, ПС, ДБСТ)».  В Амур-Нижньодніпровському районі, управління-служба у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпро ради розташована за адресою: 49000, м. Дніпро, пр. Мануйлівський, 31, тел. 23-05-14, 23-05-13, 23-04-43.
Обізнаність громадян які виявили бажання влаштувати дитину до сімейних форм, а саме усиновлення, не завжди є належною. У зв’язку з чим, при особистому прийомі громадянам роз’яснюються їх права та обов’язки, надаються рекомендації та інформація щодо дітей, які можуть бути усиновлені. Також надаються консультації щодо інших питань, які їх цікавлять.  Сповідь батьків про щасливе батьківство:
«Наш любимый сынок!
Целью моей жизни было родить ребёнка. И мы с мужем сразу же после свадьбы начали заниматься этим вопросом. Но не все так гладко сложилось у нас в жизни, и мы начали оббивать пороги больниц. Бесконечные анализы, лечение, надежда, а потом разочарования и так длилось девять лет. Я никогда не была против усыновления ребенка, но почему-то я боялась, что люди начнут совать нос не в свое дело и как-то навредят ребенку. Мы с мужем на эту тему не говорили. И вот после очередных больничных передряг и операций я предложила мужу усыновить ребенка. Я до сих пор помню глаза своего мужа, наполненные надеждой, радостью и оптимизмом. Период оформления документов не интересный, поэтому я его упускаю. Мы очень хотели маленького ребёнка, не важно, какого пола. И вот нам сказали в службе по делам детей, что есть мальчик два месяца и можно ехать на знакомство. Как мы переживали перед этой встречей, а вдруг это не наш мальчик. Все равно человек у себя в голове рисует подсознательно какой-то образ своего ребенка. Настал этот желанный день, нам принесли такого малюсенького, пузатенького хомячка. Хомячок потому, что щечки его были такие пухленькие, такие красивые, что глаз не отвести. Мы поиграли с нашим хомячком некоторое время, пришла пора уходить нам домой и когда мы с ним прощались он начал рычать на нас как маленький медвежонок который очень не хотел нас отпускать. В тот момент я поняла, это не мы его выбираем, это он нас выбрал. К нашему Хомячку мы ходили каждый день, пока ждали суда, в два месяца вел он себя как профессиональный психолог, постоянно улыбался и не капризничал. И вот мы дождались решения суда, пришло время, ехать нам всем вместе домой. Мы дома и счастью нет границ, и страх тоже был. Как себя вести с маленьким ребёнком у меня опыта не было, но все-таки мы дома. И у меня как у всех мам в декрете начался отдых. Огромное спасибо моему Любимому Мужу, он мне очень сильно помогал, брал на себя ночные дежурства. Сейчас нам уже два с половиной года, всякое у нас было и болезни и хроническая усталость, но когда моё Маленькое чудо обнимает и целует меня, это наивысшая награда в жизни. Наш сын самый красивый, самый умный и самый любимый сын на свете. И мы благодарны Богу и всем тем людям, которые помогли отыскать нам нашего Андрюшу, без которого мы просто не представляем свою дальнейшую жизнь. Громадяни, які усиновили дитину-сироту, чи дитину позбавлену батьківського піклування, мають право:
Слід зазначити, що нагляд за умовами проживання і виховання усиновлених дітей, як проживають на території України, здійснюється службами у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів до досягнення дітьми вісімнадцяти років.
Дитина, яка залишилася без батьківського піклування, чекає участі дорослих у її житті і бажає мати справжніх батьків. Усиновлення - це важкий шлях, але теплі долоні дитини і усміхнене обличчя, сяючі очі, зацікавлений хитренький погляд, може надати не одне щасливе відчуття батьківства. Усиновлювачам, опікунам, піклувальникам, прийомним батькам і батькам- вихователям низький уклін за Вашу душевну щедрість, батьківську турботу, родинне тепло, яке Ви даруєте щодня дітям!  |
|
Copyright © 2011 andrada.com.ua